Сайт Ростислави Пекарюк. Моршин, Стрий (050) 69-00 -762 по буднях з 10.00-20.00, e-mail: info@rostislava.in.ua; Skype: Rostuslava1

Мої статті

Вихід з травми там, де і вхід

                            На жаль, пригнічені емоції не вмирають. Їх тільки змусили замовкнути. Але вони все ж продовжують впливати на людину зсередини.

З.Фройд

Перша травматична подія, яку переживають всі – це процес самого народження, проходження дитини через родові шляхи, особливо, якщо є якісь ускладнення під час вагітності (або бажана-небажана вагітність і т.п ) та в процесі народжування. Дитина народжуючись відчуває стрес, але саме процес народження є першим стресом, який спонукає до розвитку, до успіху, адже дитина застосовуючи всю свою силу «вибирається» з місця, яке 9 місяців було комфортним, та на певному етапі стає тісним. І в подальшому, те, яким був процес нашого народження, впливає на наше життя, на наше вміння справлятись з складними ситуаціями. Але в цій статті трохи про інше…

На жаль, психотравми – це не тільки те, про що часто показують у фільмах чи новинах, за статистикою до 18 років щонайменше 30% людей переживають якусь травматичну ситуацію. Тут мова може йти і про втрати у віці до 17-18 років найближчих членів сімї (через смерть або розлучення) – як правило, в дорослому віці такі люди схильні до депресивних станів; і про стресові події, які залишають рану у психіці — травма розвитку, повторювані травматичні події в дитинстві, емоційне занедбання та відсутність безпечної прив’язаності (більшість травм розвитку не з дому, а з соціуму); також, фізичне і психічне насильство, вдома і в школі (про це не завжди розповідають, іноді  розповідають через багато років сидячи в кабінеті психолога, а іноді носять цей тягар в собі, так і не знаходять сміливості комусь про це розповісти, і часто такі травми дають про себе знати у вигляді різних симптомів. Спочатку реагує тіло, далі зявляються соматичні симптоми, і відтак реагує наша психіка. Тіло і психіка знаходять спосіб якось пристосуватися до цієї напруги — виникають симптоми, які утримують залишкову травматичну енергію (наявність фізичних симптомів свідчить про те, що тіло нічого не забуло). 

1463530_659367017428684_196164411_n

За статистикою 50-70% людей впродовж життя переживають психотравму. В ситуаціях військових дій цей відсоток є значно вищий. Але з досвіду роботи зі своїми клієнтами, знаю, що дуже багато психотравм стається і без техногенних катастроф чи військових дій. Не кожен переживши стресову, психотравмуючу подію звернеться за допомогою до спеціаліста, адже в багатьох ще досі побутує стереотипна думка, що це соромно звертатись до психолога: «а що про мене подумають?», «скажуть, що мені щось бракує», часто звертаються до різних псевдо-цілителів і намагаються якомога швидше забути.  Але ж душевна рана, це теж рана, яку часто порівнюють з раною на тілі, і якщо рану, яка є на тілі просто забинтувати, і не доглядати за нею, не дезінфікувати, не змінювати повязку, то рана може загноїтися, і тоді потрібно буде вдаватись навіть до хірургічного втручання. Так і з раною, яка в душі – якщо зробити вигляд, що нічого не сталося, а намагатись якомога швидше забути, тоді така рана неодмінно дасть про себе знати у вигляді симптому соматичної чи душевної недуги.

=Молодий чоловік, з жахливими сновидіннями, безсонням, загостренням  хронічних хворіб, тривогою та почуттям вини – учасник подій на Майдані, був прооперований безпосередньо на місці подій. Згадує, як приходилось носити відірвані кінцівки за пораненими, які ще пульсували в його руках….

=Хлопець 14 років, страждав від енурезу,  і через це змушений був ходити в памперсах в підлітковому віці; переживав через розлучення батьків, через постійні сімейні драми, жив з відчуттям сорому та страху.

=Хлопець, який в 13 річному віці разом з батьком був безпосереднім очевидцем подій на аеродромі у Скнилові, під час падіння літака. Тоді батьки за допомогою не звертались, і тільки через 12 років до мене звернувся вже сам хлопець, зі скаргами на панічні атаки та постійну тривожність.

=Жінка, яка вже в дорослому віці, маючи чоловіка та дітей пережила зґвалтування, після цього почала зловживати алкоголем, пізніше декілька місяців лікувалась в реабілітаційному центрі, оскільки вибрала алкогоголь, як псевдо ліки, який не допоміг зменшити травму, а ще більше ускладнив ситуацію.

=Дівчинка з агресивними проявами та дуже сильним почуттям ненависті, яке вражає, зважаючи на дуже юний вік – на моє прохання намалювати свою злість та ненависть малює школу….

=Молодий чоловік, який повернувся з війни, розказує, як після кожного обстрілу «Градами» пили у великих дозах нерозбавлений спирт, щоб зняти страх та сильне тремтіння тіла…

Всі ці історії взяті з практики, (дещо змінені, скорочені, щоб не було порушено принципу конфіденційності), і це лише частина історій, іноді бувають історії з яких можна трилери писати. Але всі вони про те, що травми потрібно зцілювати вчасно, інакше будуть «боліти» і нагадувати про себе в різний спосіб.

Blog-decides

З тих, хто пережив психотравму, приблизно у 1/3 розвивається ПТСР або ж інші ускладнення, такі як генералізовані тривожні розлади (весь час очікування, що може щось трапитись), дистимічні розлади (постійно занижений настрій), депресії, зловживання алкоголем, або інші залежності, травматична подія може нагадувати про себе тривожними снами і т.п. ПТСР іноді має віддалений початок і може розвинутись через декілька місяців, а іноді і через багато років.

Люди, які проявляють уникання – це дуже сильний індикатор для розвитку ПТСР в майбутньому. Є також дослідження про те, що  ПТСР передається на протязі 3-5 поколінь.

Отже, психотравма – це подія, яка сприймається як загроза існуванню, порушує нормальну життєдіяльність  та стає травматичною подією, тобто потрясінням, переживанням особливого значення. Як переживається ця подія людиною,  залежить від багатьох чинників – від зовнішніх та внутрішніх ресурсів. Одна і та ж ситуація може переживатись для різних людей дуже по-різному, що для однієї людини може являтись стресом, те для іншої може бути сильним потрясінням, психотравмою та потребує тривалого часу для зцілення.

Стрес має певний розвиток подій:

Гострий емоційний шок (вслід за станом заціпеніння) – від 3 до 5 годин, характеризується психічним напруженням та максимальною мобілізацією організму. Переважає відчуття відчаю з головокружінням, головними болями, серцебиттям, спрагою та затрудненням дихання.

Гостра реакція на стрес «Психофізіологічна демобілізація» — до 3 діб, характеризується усвідомленням того, що сталося, різким погіршенням самопочуття та психоемоційного стану, переважає відчуття розгубленості та депресивними тенденціями, відсутністю апетиту, важкістю в голові, збільшенням «помилкових» дій.

Стадія виходу зі стресу «Стадія розрішення» (від 3 до 12 діб) суб’єктивно характерне покращення стану, але в більшості зберігається понижений емоційний фон, зменшення контактів; під кінець цього періоду зявляється бажання «виговоритись», зявляються тривожні сни, які відображають стресову подію, явища перевтоми та зменшення працездатності.

Стадія відновлення (після 12 діб) зявляється усвідомлення, що потрібно проявляти  відповідальність за налагодження побуту та виконання життєвих задач, вперше активується міжособистісне спілкування.

крісла

ПТСР як правило мають:

= ті, хто вибрав спосіб уникнення або заперечення травми, або ті, які не мали можливості відреагування (не мали з ким поділитись пережитим, не мали з ким поплакати)-блокується вихід напруженню, травма ніби «закапсульовується»;

= ті, що пережили надто сильну травмуючи подію, яка характеризується небезпекою для життя, або людина була свідком такої події; жертви сексуального насильства; ті, що, дізнались про самогубство близької людини;

= ті, в життєвій історії яких є супутні стресові чинники, нема підтримки близьких, соціальної захищеності.

Також важливим є те, чи травматична подія є закінченою, і людина може почати перепрацьовувати цю травму, чи вона є незакінченою в часі і триває (інтенсивність та тривалість).

Розуміння механізму травми дає можливість зцілення:

В ситуаціях небезпеки є 4 види реакції:

  •   ступор, заціпеніння
  •    втеча від небезпеки
  •    напад-боротьба
  •    пристосування, підкорення

Психічна травма виникає внаслідок незавершеної інстинктивної реакції на травматичну подію. Травматичні симптоми, такі як безпомічність, тривога, депресія, психосоматичні скарги та ін. виникають в результаті накопичення надлишкової енергії, яка могла бути мобілізованою при зустрічі з травматичною подією і не знайшла виходу та розрядки, а симптоми, які виникли – утримують цю залишкову травматичну енергію. Нервова система мобілізувала тіло для відповіді на небезпеку, але тіло через страх не повернулось до нормального свого функціонування. А у випадках, коли в людини нема можливості розрядити внутрішнє напруження, її тіло і психіка знаходять спосіб якось пристосуватися до цієї напруги.

Саме в цьому і полягає механізм посттравматичного стресу. Його симптоми – які в комплексі часто можуть виглядати як психічне відхилення – насправді, не що інше, як глибоко укорінені способи поведінки, пов’язані з екстремальною подією в минулому.

В травматичних ситуаціях з картиною світу відбувається стан хаосу, втрачається контроль над власним життям, світ вже  не здається такий миролюбивий, втрачається довіра, зявляється відчуття безпомічності «я не такий сильний, і компетентний» тому, що втрачається наше ЕГО(Я). Людина на 80-90% перебуває в стані шоку (страху) і тільки 10-20% залишається нашого ЕГО. А для того, щоб жити і почуватись в безпеці має бути навпаки.

Blog-yo

Для того, щоб звільнитись від наслідків травми необхідно завершити травматичну реакцію, розрядити залишок енергії і відновити порушені процеси. Людина має природну здібність відновлюватись після травми та повертатись в стан динамічної рівноваги. Травма є результатом порушення звичайних психобіологічних процесів, а не психічною патологією чи життєвим вироком і може бути зцілена. При відповідній допомозі та підтримці спеціалістів травма може змінити життя, потенційно може викликати психологічне та духовне пробудження.

Цілі психологічної допомоги:

  • Безпека та стабілізація стану;
  • Зменшення зростання стресу, опрацювання події (пригадування та оплакування) і «перезапис»;
  • Знайдення ресурсів для відновлення життя.

Маємо пам’ятати, що люди завжди схильні використовувати механізм уникнення, тому, маємо пояснювати, що суть зцілення від травми – потрохи вертати сторінки назад.

Як правило, застрягання відбувається у фазі реакції, і з цією фазою працюємо для того, щоб звільнитись від наслідків травми; необхідно завершити травматичну реакцію, розрядити залишок енергії і відновити порушені процеси.

Ми можемо допомагати зменшувати невротичні реакції на травми, щоб в результаті отриманого травматичного досвіду зявлялась готовність сприймати травмуючу ситуацію, як таку, з якої можна винести уроки. В результаті пережитого зявляється посттравматичний ріст, в процесі якого змінюється відношення людини до самої себе, до інших, переглядаються життєві цінності, життєва філософія. В результаті опрацювання травматичних подій людина відчуває себе одночасно більш ранимою і більш сильною, чим раніше. Змінюється відношення до життя, яке сприймається не як даність,  а як дар, яким варто скористатись. Саме в процесі психотерапії людина має шанс відновити втрачену базову довіру до світу, втрачені базові переконання про «картину світу» та віднайти нові життєві сенси; збільшувати відчуття гідності особистості та розвитку психологічної гнучкості. Так, щоб пережиті негативні емоції  трасформувати в позитивне джерело сили, мудрості, досвіду, віри в себе, нового життєвого сенсу. Схему «Я-жертва» перевести в «Я-досвід, мудрість» і цим досвідом ділитись з іншими!

Кожна з життєвих сфер посттравматичного росту включає в себе парадоксальний елемент: «коли щось втрачаємо – щось отримуємо».

Перша психологічна допомога повинна надаватися якнайшвидше після травми з подальшою психотерапією та по-можливості  бути тривалою в часі.

1655913_604350609614078_969569903_n

Якщо Ви вважаєте тему важливою, поділіться з іншими в соціальних мережах.

Схожі мої статті:

«Як тривога, то до Бога» і до психолога http://rostislava.in.ua/statti/kazhut-yak-trivoga-to-do-boga-i-do-psixologa/

Догляд за душею http://rostislava.in.ua/statti/doglyad-za-dusheyu/

Також нагадую, що для учасників бойових дій — проводжу безкоштовні індивідуальні консультації, семінари, тренінги. Для сімей, які втратили рідних в зоні бойових дій, групи психологічної підтримки —  безкоштовно, в м.Моршин. Контакти на головній сторінці сайту

 

 


Комментарии:
One thought on “Вихід з травми там, де і вхід

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>