Сайт Ростислави Пекарюк. Моршин, Стрий (050) 69-00 -762 по буднях з 10.00-20.00, e-mail: info@rostislava.in.ua; Skype: Rostuslava1

Мої статті

Догляд за душею

psiikhoterapija

Три важливі речі, які багато чого пояснюють відносно звернень за психологічною допомогою, та інша сторона медалі — потреба психологічного просвітництва та донесення інформації до суспільства про психологічну допомогу, для зміцнення та відновлення фізичного, психологічного, духовного, емоційного здоров»я.

Отже, три записані мною висновки з семінару доктора Наомі Пейджет (США) 
З тих людей, які потребують психологічної допомоги, та все ж, не звертаються, є 3 категорії:
= Люди, які насправді, потребують допомоги — бояться просити про допомогу.
= Віруючі люди бояться просити про допомогу, оскільки думають, що через це вони стануть менше віруючими (їх вважатимуть менше віруючими).
= Ті, на кого стрес вплинув настільки сильно, що не вважають, що їм потрібна допомога і не помічають цього. Або ж відчувають сором, ганьбу звертатись за психологічною допомогою.
        Якщо ми на суспільному рівні озвучимо, що психологічна допомога повинна надаватись постійно, а не тільки тоді, коли є проблеми, тоді люди будуть ставитись до цього інакше, тоді не будуть боятись, що про них подумають. Це має бути, як щоденне миття рук – для того, щоб не захворіти. 
*****************
      З досвіду можу сказати, що навіть з тих людей, які звертаються за допомогою, деякі все рівно, соромляться, бояться, щоб хтось їх не побачив, не дізнався про те, що вони відвідують психолога, психотерапевта. Але ж що в цьому такого, чим потрібно соромитись? Ми ж не соромимось, коли йдемо перевірити чи підлікувати внутрішні органи (хоча, якщо чесно зізнатись, то теж не дуже радо це робимо, краще зайнятись самолікуванням, або перетерпіти, може само пройде). Так, іноді проходить і без стороннього втручання, якщо нема нічого серйозного. А іноді, на жаль, буває надто пізно…
Тому, вибір завжди за нами — звертатись за кваліфікованою допомогою, як це практикують в європейських країнах, чи терпіти, «закоркувати» проблему і мужньо  робити вигляд, що нічого не сталося, але ж рано чи пізно те, що ми намагаємось приховати, навіть, часто, самі від себе, дає про себе знати у вигляді якихось симптомів чи захворювань. 
10153121_1509272512650047_3622806415498909585_n
На завершення, з цього приводу анекдот, який часто розповідають про лікарів та пацієнтів, а я його люблю переповідати з психотерапевтичного погляду, адже, колеги підтвердять — часто до психотерапевтів звертаються саме тоді, коли вже дуже припече:
Далеко за північ хтось дзвонить у двері до психотерапевта. Прокидається психотерапевт, відчиняє двері. На порозі як ні в чому не бувало, стоїть звичайнісінький собі скелет.
— Ну от, як завжди! Чекають до останнього, а тоді приходять! :-)
А Ви вмієте вчасно доглядати за своєю душею? 
Якщо Вам сподобалось прочитане, будь ласка, поділіться з іншими в соціальних мережах. 

Комментарии:
2 thoughts on “Догляд за душею

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>