«Світячи іншим згораю сам» або «Чи можу я турбуватися про інших тоді, коли не вмію турбуватися про себе?»
Перша стаття на тему емоційного вигорання тут: http://rostislava.in.ua/statti/sindrom-emocijnogo-vigorannya/
Основні фактори емоційного вигорання:
- Відчуття емоційного та енергетичного виснаження.
- Знецінення особистих досягнень. Навіть коли ви чогось досягнули — радості практично не відчуваєте.
- Деперсоналізація. В певний момент настає відчуження від самого себе, від людей.
Чи знайоме вам щось, з вище перелічених факторів? Чи знаходите час, щоб достатньо піклуватись про себе, якщо відчуваєте певне виснаження?
Є декілька стадій вигорання в будь-якій професії. Якщо на початковій стадії, коли відчувається певне виснаження, потурбуватись про себе, наприклад, гарно відпочивати на вихідних – то симптоми вигорання зникають (іноді тільки, на деякий час).
Якщо не звертати увагу, то симптоми вигорання та емоційного дискомфорту накопичуються. Стан схожий на гойдалку – на одній стороні якої – апатія та депресія, на іншій – злість та агресія. Усе це може супроводжуватись психосоматикою та розладами сну. На цій стадії, турбота про себе, хорошим проведенням часу під час вихідних, вже не допомагає. Тут потрібна повноцінна відпустка.
Якщо, і на цій стадії вигорання, не потурбуватись про себе, то навіть найкращий фахівець починає сумніватись в собі та своїх здібностях. Додається усвідомлення своєї неуспішності, знецінення результатів своєї праці та професійних якостей. З’являється відчуття хронічної втоми, напруження, роздратування та дефіцит «поглажувань». Найбільше страждає імунна система, відповідно, організм хворіє. Адже, як відомо, хронічний стрес та депресія, є найпершими ворогами імунної системи. На цій стадії відновлення буде довгим і тривалим. Разом з тим, якщо і тут собі не допомогти, то з’являється велика небезпека того, що може відбутись зрив в багатьох системах (фізичний, психічний, нейроімунний). Для виходу з цієї стадії потрібно багато років, іноді все життя.
Пропоную декілька запитань для самодопомоги, які варто записати та дати самому собі письмову відповідь:
1. Чому ви займаєтесь саме цим, чим займаєтесь, або хочете займатись?
2. Як відноситесь до того, що в житті є щось, що знаходиться поза межами вашого впливу (контролю)?
3. Що з вами відбувається (які у вас симптоми) коли ви перевтомлюєтесь в своїй роботі?
✔ Як ви про це дізнаєтесь?
✔ Як допомагаєте самі собі?
4. Як ви себе відчуваєте, коли ви «на висоті» і почуваєтесь сповнені сил?
5. Що призводить вас в стан розслаблення (додає, накопичує енергію) ?
6. Люди, які вас підтримують, наповнюють?
7. Що вам дає (дала) ця робота, яку ви робите?
8 Що (хто) викликає у вас відчуття внутрішньої вдячності ?
9. Якщо б ви мали достатньо коштів, і знали, що вам не потрібно працювати до кінця життя, то чи продовжували б далі виконувати саме цю роботу, а чи займалися б чимось іншим?
Пам’ятайте, що життя надто коротке, щоб займатися тим, що вам не до душі.
Про що важливо пам’ятати якщо хочете потурбуватись про себе:
- Людський фактор. Усім потрібні інші люди. «Чи маю я тих, з ким можу поділитись, порадитись, помовчати?»
- Урізноманітнення діяльності. Дуже добре, якщо крім основної роботи у вас є інший вид діяльності. Ще краще, якщо маєте можливість переключитись на іншу діяльність, кардинально протилежну.
- Насолода від того, що гармонізує та наповнює. Тут варто пам’ятати про відпочинок, подорожі, хобі, зацікавлення.
На завершення пропоную коучінгову систему «4 Р» (розробка школи організаційного коучінгу ШОК), яку спробуємо використати для попередження вигорання:
1 Р – Рішення — Наприклад, я вирішую залишитись на цій роботі (піти з цієї роботи, працювати без відпустки ще декілька років і т.п, виберіть те, що підходить до вашої ситуації).
2 Р — Результат — Що буде результатом роботи (для мене, для моїх рідних, для мого клієнта? тут варто зазначити «плюси» та «мінуси», тобто і негативний і позитивний результат та перевірка на екологічність)
3 Р — Ресурси – Що є, та буде моїм ресурсом? Що допомагатиме?
4 Р – Ризик – Проговорити, обдумати можливі ризики, а також, способи їх вирішення
Якщо стаття відгукнулась Вам – поділіться в коментарях своїми усвідомленнями, або інсайтами. Бажаю на кожному життєвому етапі, знаходити те, що Вас надихає!
Авторський семінар «Основи психологічної допомоги при травматичних подіях» Щоденник вдячності
Комментарии: |