Притчі

Притча про гору. Або про роботу психолога

09.08.2013 , 1 Rostislava

Одного разу двоє опинилися в незнайомій країні перед високою горою. Їм потрібно було через неї перейти, але вони розуміли, що їм потрібен провідник. Провідник прийшов, і перед тим як почати шлях, він сказав їм:

«Перш за все, ми повинні домовитися з Вами про взаємну повагу: я поважаю Вас і Ваш шлях, а Ви поважаєте мене і мій досвід.
Я багато років воджу людей, але кожного разу ми піднімаємося на різні гори. Я знаю, як ходити по горах, але саме цю гору я бачу вперше. Тому не втрачайте пильності, будьте так само уважні, як і я.

Я можу тільки йти поруч з Вами, але ноги за Вас я пересувати не можу. Якщо Ви не захочете піти шляхом, запропонованим мною — це буде Ваш вибір.
У горах холодно, тому я не стану затягувати наш шлях.
Я з Вами тимчасово. Я покину Вас, як тільки зрозумію, що далі Ви зможете йти самі до тієї мети, яку собі вибрали.
І останнє. Я нікому не розповім, що я підкоряв з Вами цю гору ».

І вони вирушили в дорогу. Це було нелегко, був і відчай, і нова надія. І незадовго до вершини провідник покинув подорожуючого.

І подорожуючий дійшов, і побачив схід Сонця. З іншого боку гори виявився квітучий сад.