Мої статті

Синдром емоційного вигорання

01.09.2013 , 1 Rostislava

Синдром емоційного вигорання(СЕВ) — поняття введене в психологію американським психіатром Фрейденбергом у 1974р, яке проявляється наростаючим емоційним та енергетичним виснаженням, байдужістю до своїх обовязків та того, що відбувається навколо. Зявляється негативізм по відношенні до колег та пацієнтів чи клієнтів, відчуття неспроможності, роздратованості, незадоволення роботою, хронічна втома та загальне погіршення якості життя. В подальшому розвиваються невротичні та психосоматичні розлади. Невдалий вибір спеціальності – це найголовніший фактор ризику. Але існують професії, які повязані з великою віддачею енергії та душевних сил. Професії, в яких синдром емоційного вигорання зустрічається найчастіше ( від 30 до 90%),  це медичний персонал, вчителі, психологи, священики, соціальні працівники, та працівники правоохоронних органів. За останні роки синдром вигорання виявляється і у спеціалістів, у яких контакт з людьми взагалі мінімальний.

Основною причиною є психологічна та емоційна перевтома. Часто це конфлікт між особливостями особистості та вимогами професійного середовища. Якщо зовнішні та внутрішні вимоги на протязі тривалого часу переважають над внутрішніми та зовнішніми ресурсами людини, порушується гармонія та рівновага, які призводять до хронічного стресу, який в свою чергу може перейти до дистресу.

Дистрес — це черезмірне напруження, яке призводить до емоційного вигорання.

Пік емоційного вигорання припадає на 6-7 і 25-26 років трудового стажу.

Симптоми емоційного вигорання:

Фізичні симптоми – виснаження, відчуття зниження емоційних та фізичних ресурсів, відчуття втоми, яке не минає навіть після повноцінної відпустки (знову зявляється за короткий час, ніби і не відпочивав).

Емоційні симптоми – відгородженість від того, що відбувається, як спроба справитись з емоційним стресом, тобто, кращий спосіб вирішити проблему – замкнутись в собі, і не проявляти лишніх емоцій. Нічого не викликає емоційного відгуку. Втрачається інтерес до оточуючих. Переважають почуття самотності, безнадійності, невміння зосередитись, агресивності, депресивний настрій та почуття вини.

Поведінкові симптоми – під час роботи зявляється втома та небажання працювати; байдужість до того, що раніше цікавило, втрата інтересу до пізнання нового; байдужість до свого зовнішнього вигляду.

Соціальні симптоми –відсутність енергії для  втрата зацікавлення до розваг, зменшення контактів з друзями; відчуття недостатньої підтримки зі сторони сімї та колег.

Профілактика емоційного вигорання:

• старатись обдумано розприділяти навантаження;
• вчитись вчасно адекватно вирішувати конфлікти
• вміти переключатись з одного виду діяльності на інший
• гармонійно поєднувати роботу з повноцінним відпочинком

Вправа, яка допоможе Вам справлятись зі стресом:  «якщо – то»

Ця техніка направлена на сам стрес, а не на його наслідки. Завдяки цьому Ви навчитесь контролювати свої емоційні реакції на деякі ситуації, в яких Ви відчуваєте страх, сум, невпевненість в собі, втому. Тобто, у Вас зявиться  вибір у тому, що відчувати в конкретній ситуації. Вам потрібно вирішити, яку позитивну емоцію Ви б хотіли відчувати замість негативної?  Наприклад, « якщо сьогодні у мене зявиться понаднормова робота, то я залишусь спокійним та розслабленим», «якщо мій колега сьогодні поведе себе по відношенні до мене грубо, то я зможу себе захистити, зберігаючи при цьому рівновагу духу». Завжди можна придумати для себе декілька варіантів, які будуть корисними саме для Вас, і таким чином додати гармонії в своє життя.

Друга моя стаття на тему емоційного вигорання тут: http://rostislava.in.ua/statti/zgorayuchi-svichu-inshim-chi-ya-mozhu-turbuvatisya-pro-inshix-lishe-todi-koli-mi-vmiyu-turbuvatisya-pro-sebe/

Якщо Ви вважаєте тему важливою, поділіться з іншими в соціальних мережах.

Також для мене важливі Ваші коментарії та відгуки в обговореннях.

                                                                        З вірою в кожного з Вас, Ростислава Пекарюк.