Цілюща сила арт-терапії
«Я намалюю той день,
Де літаю і той день,
Де співаю я.
Той день! Той день!
І побачу чайку я в польоті,
Я в небі, не в болоті,
Я в той день, в той день.
Дайте мені листок…»
Що ж таке, ця арт-терапія?
Фарби, глина, крейда, воскові олівці, глина – для Вас це тільки атрибути художника, або матеріал для обдарованих дітей? А Ви задумувались, що це ще й потужні ліки?!
Так, так, це прекрасна альтернатива заспокійливим, антидепресантам та іншим медикаментам. І навіть, якщо з певних причин прийняття медикаментів не уникнути – арт-терапія буде тим невидимим місточком, який допоможе зцілитися. Або ж профілактичним методом, який допоможе не захворіти, та вийти з небажаної ситуації з найменшими емоційними втратами. Творчий процес сам по собі цілющий – знімається накопичене напруження, змінюється внутрішній стан.
Арт-терапія допомагає емоційно розкритись – і дорослим, і дітям. Основна мета полягає в гармонізації психічного стану особистості через розвиток здатності самовираження і самопізнання. Цінність застосування мистецтва в терапевтичних цілях полягає в тому, що з його допомогою можна на символічному рівні висловлювати і досліджувати усі наші почуття та емоції: любов, сум, образу, злість, страх, радість і т.п.
Творчість реалізована у процесі арт-терапії, дає можливість висловити та відтворити внутрішні почуття, переживання, сумніви, внутрішні та міжособистісні конфлікти. У символічній формі пережити ще раз важливі події, і з допомогою малюнку, чи наприклад глини, відреагувати на ці події, та завершити те, що можливо, не мало виходу на протязі тривалого часу. Професійним терміном — «закрити незавершений гештальт».
З чого все почалося? Виникнення арт-терапії
Про те, що мистецтво наділене цілющою силою знали ще наші пращури (мистецтво наскального розпису). В стародавньому Китаї для боротьби з нервовими потрясіннями практикували змальовування ієрогліфів.
Арт-терапія (аrt — мистецтво, therapеia — турбота, лікування) розуміють як турботу про психологічне здоров’я та емоційне самопочуття людини за допомогою мистецтва та творчості.
У 1938 р. британський художник, лікар Адріан Хілл, перебував на тривалому лікування, в туберкульозному госпіталі, де весь вільний час малював. Малюючи довколишні об’єкти, виявив, що малюнок допомагає його одужанню. Після цього він організував групові заняття з арт-терапії для інших пацієнтів. Багато з яких були поранені воїни, що повернулися з війни. Так А. Хілл виявив, що практика мистецтва не тільки допомагає відволіктися від хвороби чи травми, але й допомагає полегшенню та звільненню від психічних розладів. У 1942 році Хілл створив британську арт-терапевтичну школу і вперше використав термін арт-терапія, а у 1945 році опублікував свої ідеї в книзі «Мистецтво проти хворіб».
Не задовго до того часу Едіт Крамер, практикувала мистецтво в дитячих будинках та лікарнях, як спосіб вираження внутрішніх процесів.
Едіт Крамер говорила, що «Є люди, які бояться своїх емоцій, вони воліють малювати. А інші розквітають при виді фарб. Іноді в малюнках бачать порушення. Нема чого говорити про порушення, вони є у всіх. В кожному малюнку можна побачити силу. Силу, яку більше нема де показати. Інтерпретація малюнків не так важлива. Важливий процес. Найголовніше створювати. Картина сама говорить з автором. І це найважливіший діалог, який тут відбувається. Через мистецтво приходить правда. Вона торкає нас. Арт-терапія може багато показати, підтримати і допомогти. Виявити цю силу. Потреба в мистецтві залишається, вона завжди в нас».
Так, психологія взяла усі ці знання на озброєння, і різні види мистецтва почали використовувати для вирішення життєвих проблем (ізотерапія, тілесно-орієнтована арт-терапія, боді-арт, музикотерапія, танцювальна терапія, пісочна терапія, бібліотерапія, казкотерапія та ін.)
Як арт-терапія може бути корисною кожному з нас?
Арт-терапія один з найекологічніших і найм’якших психотерапевтичних методів, не вимагає здібностей до образотворчої діяльності чи художніх навичок.
Працює з широким спектром проблем – міжособистісні конфлікти, психосоматичні та психоемоційні розлади, вікові та екзистенційні кризи, втрати, проблеми подружнього життя, перенесені травматичні події, низька самооцінка, широкий спектр проблематики з дітьми та підлітками. Через арт-терапію ми знайомимось з собою справжніми.
Малюючи чи ліплячи з глини, людина повністю розслабляється, частота її пульсу суттєво знижується, дихання стає розміреним, і це дозволяє їй бодай на короткий час опинитися у стані гармонії. В першу чергу гармонії з собою, а відтак з навколишнім світом.
Коли діти малюють разом з батьками – вони по-новому пізнають своїх батьків, дивляться на них іншим, зацікавленим поглядом. Це спільно творіння, яке є дуже важливим в сімейній системі для налагодження та встановлення довірливих стосунків. Тут є безсумнівні переваги: це і спільне проведення часу, і підсилення прив’язаності. Діти в процесі творіння часто дуже багато розповідають, і це саме той момент, коли з ними можна погомоніти на будь-які важливі теми. Коли акцент зміщується на творчість, серце зм’якшується, захист послаблюється і трапляються рідкісні хвилини справжнього спокою та близькості.
Коли ми повертаємо собі здібність до гри, як в дитинстві – ми зцілюємось, ростем і розвиваємось. Арт-терапія дає можливість повернутися до власних ресурсів і за допомогою цих ресурсів, які є у кожної людини, зцілитися.
Міняючи реальність того, що знаходиться на полотні, ми можемо змінювати те, що знаходиться у нас всередині.
Арт-терапія є чудовим поштовхом для розвитку креативності. А це пошук нестандартних рішень в буденних чи кризових ситуаціях. Розширення рамок, шаблонів. Погляд та вирішення проблемних задач так, як не було можливості зробити це до цього часу.
Окремим пунктом важливо зазначити, що арт-терапія є важливою у реабілітаційній роботі з воїнами. Це пов’язано з тим, що метод не має протипоказань та сприяє творчому самовираженню, розвитку уяви, естетичного досвіду, практичних навичок образотворчої діяльності. Чудово знімає втому, зменшує негативні емоційні стани, створює позитивний емоційний настрій у групі. Дає змогу опрацювати думки й емоції, які воїни звикли пригнічувати, через творчість звернутися до тих реальних проблем, які складно обговорювати. Надає можливість трансформувати їх, полегшує процес комунікації, спирається на здоровий потенціал особистості, внутрішні механізми саморегуляції і зцілення.
Поєднання арт-терапії та тілесно-орієнтованих технік
В 1991 р. національний інститут здоров’я США включив арт-терапію в список методів альтернативної медицини, які становлять групу втручань психосоматичного або ментально-фізичного лікування. Науковці почали звертати увагу на роль творчої уяви і різних експресивних засобів при лікуванні різних захворювань внутрішніх органів, включаючи рак. Дослідження показали, що результати лікування були особливо вражаючими, коли пацієнти з важкими соматичними захворюваннями не тільки уявляли образи, а й намагалися передати їх засобами образотворчого мистецтва.
Дослідження підтверджують, що у людей, які пережили психічну травму, ніяк не вдається в достатній мірі відреагувати або трансформувати травматичний досвід через те, що він заблокований в певних частинах тіла. Застосування тілесно-орієнтованих технік арт-терапії виявляється корисним при роботі з клієнтами, які «не відчувають» власного тіла. Глибоке, контрольоване дихання в ході образотворчої діяльності може, наприклад, забезпечити їм відчуття «заземлення» та тіснішого, позитивного зв’язку з тілом. Освоївши ці техніки і застосовуючи їх в подальшому самостійно клієнт може навчитися знімати певні симптоми емоційних і соматичних порушень в момент їх появи або попередити їх виникнення.
Арт-терапія може застосовуватись як зі здоровими людьми для профілактики, так і для лікування, реабілітації та психокорекції при багатьох розладах, в комплексі з тілесно-орієнтованими техніками та медикаментозним лікуванням.
Про арт-терапію, ще можна багато розповідати. І я ще буду про неї багато писати. А ще краще, усе це відчути на собіЦе один з методів, який я використовую залюбки для себе, і для своїх клієнтів, в поєднанні з тілесними та дихальними техніками. І для маленьких учасників, і для дорослих, і для воїнів та людей похилого віку. Це метод, який має позитивний ефект і цікаву історію в моїй батьківській сім’ї, я вже про це писала, і ще напишу про це згодом, в наступних дописах.
«Стримування творчої сили є причиною неврозів і сенс психотерапії — в її вивільненні, тому стимуляція творчості може служити і психопрофілактичним засобом. (Б.Карвасарський)
Якщо Ви вважаєте тему важливою, будь ласка, поділіться нею з іншими. Дякую!
Також для мене важливі Ваші коментарі та відгуки в обговореннях.
«Час для себе» — психотерапевтична група онлайн Авторський семінар «Основи психологічної допомоги при травматичних подіях»
Комментарии: |